Зростання обсягів покупок українців на європейських маркетплейсах у 2026 році загострило проблему зворотної логістики. Оформлення реекспорту та фізична доставка товарів назад до складів у ЄС залишаються складним завданням. Вітчизняні оператори впроваджують нові консолідаційні рішення для спрощення цього процесу.

Митні бар'єри та процедура реекспорту товарів

Повернення транскордонних покупок тривалий час залишалося слабким місцем міжнародної електронної комерції в Україні. Головна складність полягає у необхідності належного митного оформлення товарів, які повертаються продавцям у Європейський Союз. Звичайний споживач не має можливості самостійно пройти складну процедуру реекспорту без залучення сертифікованого митного брокера. Це робить повернення відносно дешевих речей, наприклад одягу чи взуття, фінансово недоцільним через високі супутні витрати.

Для подолання цього бар'єра українські логістичні компанії розробили послугу спрощеного транскордонного повернення. Вони беруть на себе повне документальне супроводження операцій реекспорту. Товари класифікуються за спрощеними категоріями, що дозволяє уникнути повторного нарахування митних зобов'язань при перетині кордону у зворотному напрямку. Ця система базується на попередньому декларуванні партій вантажів. Проте повна автоматизація процесу досі стримується різницею у митних законодавствах України та ЄС, що змушує перевізників ретельно перевіряти кожне індивідуальне відправлення перед його відправкою на кордон.

Консолідаційні хаби на кордоні як основа зворотної логістики

Ключовим елементом нової інфраструктури транскордонних повернень стали спеціалізовані консолідаційні центри. Вони розташовані у прикордонних областях України, а також на території сусідніх держав — Польщі, Словаччини та Угорщини. Замість того, щоб відправляти кожну посилку індивідуально безпосередньо до кінцевого одержувача в ЄС, логістичні оператори збирають дрібні відправлення від українських покупців на регіональних складах накопичення.

Після збору критичного обсягу вантажу формується велика консолідована партія. Її транспортують через державний кордон за один рейс, використовуючи загальну митну декларацію на всю партію. Це суттєво знижує питомі витрати на транспортування та оформлення кожної окремої посилки. Вже у прикордонних хабах на території ЄС відбувається деконсолідація та сортування товарів за кінцевими адресатами — складами конкретних брендів чи торгових майданчиків. Завдяки такій схемі термін доставки повернень до європейських складів вдалося скоротити до 5–7 робочих днів, що є значним прогресом порівняно з минулими роками.

Фінансові аспекти та прискорення виплати компенсацій

Тривале очікування повернення коштів на банківську картку завжди було основним фактором незадоволення покупців. Раніше більшість європейських рітейлерів ініціювали процедуру повернення грошей лише після фізичного отримання та повної перевірки стану товару на своєму центральному складі, який міг знаходитися у Німеччині, Нідерландах чи Франції. Весь цикл від відправки посилки з України до зарахування коштів на рахунок тривав до чотирьох тижнів.

Сьогодні ситуація змінюється завдяки інтеграції інформаційних систем українських логістичних операторів із європейськими платіжними сервісами та CRM-системами маркетплейсів. Моментом підтвердження повернення для іноземного продавця стає сканування посилки у транзитному хабі на території України. Дані про те, що товар успішно пройшов первинну верифікацію на відповідність опису та прийнятий авторизованим перевізником, миттєво передаються до системи обліку інтернет-магазину через API. Це дозволяє скоротити час очікування виплати для українського покупця до 3–5 робочих днів з моменту передачі товару у відділення.

Екологічний складник та оптимізація зворотних маршрутів

Окрім швидкості та фінансової вигоди, важливим чинником оптимізації процесів стає екологічна ефективність логістичних ланцюжків. Порожні прогони вантажного транспорту після доставки імпорту в Україну є серйозним фінансовим та екологічним тягарем для транспортних компаній. Логістичні оператори намагаються максимально задіяти зворотні рейси вантажівок, які повертаються до країн ЄС після розвантаження в Україні.

Використання вільних площ у транспортних засобах, що повертаються, для перевезення консолідованих партій посилок дозволяє суттєво зменшити викиди вуглекислого газу. Це виключає потребу у залученні додаткових вантажівок виключно під потреби зворотної логістики. Оптимізація маршрутів також позитивно впливає на кінцеву вартість послуги для споживачів. Наразі логістичні оператори продовжують працювати над розширенням партнерських угод із національними поштовими службами країн ЄС, щоб забезпечити безперешкодний рух посилок безпосередньо у внутрішні мережі доставки країн призначення. Обсяги транскордонних повернень з України продовжують демонструвати стабільне щорічне зростання.