У 2026 році українські компанії, які здійснюють автомобільні вантажні перевезення до країн Європейського Союзу, стикнулися з необхідністю масштабного оновлення флотів. Посилення контролю за викидами вуглецю на митних переходах та нові екологічні збори в ЄС змушують вітчизняних логістів шукати рішення для мінімізації витрат та збереження конкурентоспроможності на європейському ринку.

Посилення екологічного контролю на кордонах ЄС

Європейський Союз продовжує послідовну реалізацію стратегії Green Deal, що безпосередньо впливає на транскордонну логістику з Україною. Цього року контроль за технічним станом комерційного транспорту та рівнем викидів CO2 на пунктах пропуску став значно суворішим. Перевізники повідомляють про збільшення кількості вибіркових техоглядів вантажівок безпосередньо у прикордонних зонах Польщі, Словаччини та Румунії.

Головна проблема для українського бізнесу полягає в тому, що використання тягачів класу Євро-5 стає економічно невигідним через підвищені дорожні збори (Maut) у Німеччині та інших країнах транзиту. Різниця в тарифах між Євро-5 та Євро-6 змушує компанії прискорювати модернізацію парків вантажних автомобілів.

Оновлення флотів та дефіцит капіталу

Для відповідності новим стандартам українські логістичні оператори активно інвестують у придбання вживаних та нових тягачів стандарту Євро-6. Проте цей процес супроводжується фінансовими труднощами. Доступ до дешевих кредитів та лізингових програм в Україні залишається обмеженим через високі ризики, що уповільнює темпи оновлення транспорту для середніх та малих компаній.

Великі логістичні провайдери вирішують це питання через партнерство з європейськими фінансовими інституціями або шляхом відкриття філій безпосередньо в країнах ЄС. Це дозволяє їм реєструвати транспорт за кордоном та отримувати доступ до дешевших фінансових ресурсів європейських банків.

Вплив на вартість фрахту та структуру ринку

Зміна екологічних вимог безпосередньо впливає на собівартість перевезень. Витрати на оновлення техніки, сплату вищих дорожніх зборів для старіших моделей та обов'язкове сертифікаційне обслуговування закладаються у кінцеві тарифи для експортерів та імпортерів. Експерти ринку фіксують такі тенденції:

  • Поступове вимивання з ринку двосторонніх перевезень дрібних операторів, які не мають ресурсів для швидкої заміни машин класу Євро-5.
  • Концентрація замовлень у руках великих експедиторських компаній із власними сучасними автопарками.
  • Зростання попиту на комбіновані схеми доставки з використанням залізничного транспорту для зменшення загального вуглецевого сліду постачання.

Перспективи використання альтернативного палива

Окремим напрямком адаптації стає перехід на альтернативні види палива. Хоча повністю електричні важкі вантажівки поки що рідко використовуються на довгих плечах транскордонної доставки між Україною та ЄС через нерозвинену мережу швидкісних зарядних станцій на кордонах, сегмент вантажівок на скрапленому природному газі (LNG) демонструє стабільне зростання. Українські імпортери палива та логістичні компанії починають створювати спільні проєкти з розвитку заправної інфраструктури вздовж основних транспортних коридорів TEN-T.